24. Сон.
Вперше видруковано в окремому виданні К. Климковича (Львів, 1865)[1]; варіант дає і у Львів. Кобзарь 1867 р. В Пражськ. Кобзарі, в примітках, дано варіант з якоїсь рукописної редакції. Крім того, у д. В. Науменка єсть копія, писана рукою М. Максимовича, найпізніща од усіх досі знаних редакцій, через те найцінніша, але, на жаль, зшиток переривається на початку поеми (на словах: „Душе моя убогая! Чого марне плачеш?“). Невеличкі відміни подав О. Кониський (3. Н. Т. т. 39, стр. 21) з рукопису Л. Жемчужникова. Єсть ще одна копія (писана рукою Ченстаховського) в Черниг. муз. імени В. Тарновського, але кінчається вона словами в ІІІ розділі:
На квиток повірив москалеви!
От і читай, і йми ти ім віри.
Нарешті, цього року знайдено цю поему в арх. Департ. Поліції: текст той — найперша редакція.[2]
Дата поеми досі була 8/VI 1844, але тепер (з рук. Департ., Поліції) виявляється, що — 8/VII 1844.
Відміни:
394, 11: чи нема Країни — скрізь так, крім копії Максимов., де: Вкраїни, але тут така поправка, здається, не буде кращою.
394, 12—13:
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину, —
скрізь так, але в коп. Макс. стоїть (не правдиво) инакше:
Загарбать із собою.
394, 17: гострить ніж, — так скрізь, так і в коп. Макс., тілько в прим. Пражськ. К. — точить.
395, 7: на сім світі бажаєте, — скрізь по всіх редакціях так, крім прим. до Праж. К.: на тім світі благаєте. Так і в рукоп. Деп. Поліції.
- ↑ На жаль, не довелося мені бачити цього видання.
- ↑ Що до усих цих редакцій тексту, то, як можна бачити з іх порівняння, за найпершою редакцією (в Департ. Поліц.) хронологично мусить іти текст рукоп. приміток в Пражск. К., потім редакція Львів. вид. 1867 р., потім копія Ченстах., далі основний текст Пражск. Кобзаря і нарешті копія Максимовича. Про рукопис Л. Жемчужникова тяжко щось сказати, бо всього 4 варіанти вона дає.
