Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/63

Ця сторінка вичитана

Поспішайте ж, недолюдки,
Матір катувати,
На четверо розкопати,
Розсипать могили!
Чого ж вони там шукають,
І що заховали?

230, 10 зн.:

На четверо розкопана
Розрита могила,

так скрізь в друкованих виданнях, тілько в коп. Максимовича зовсім справедливо після: розкопана поставлено (,).

230, 6—1 зн. Ці останні 5 рядків мають дуже багато варіантів. Рядок 6: Ех, як би то, — так і скрізь, тілько в прим. в Пражск. К.: ех, як би ж то! А в копії Максимовича: От, як би то, — і це буде, здається, найкраще.

Рядки 5—1 у Романч. так, як у Львів. вид. 1867 та Пражск. (основному):

Як би то,
Як би то знайти те,
Що там поховали,
Не плакали б діти,
Мати 6 не ридала…

Очевидно, варіант цей узято з Лейпцігск. редакції, але там зам. „поховали“ — схоронили… Через що зробили тут поправку видавці Кобзаря р. 1867, не відаю, — може для рифми до: не „ридала“ та щоб двічи не було „схоронили“. В копії Максимовича з цих 4 рядків зроблено лишень два (так як і в Лейпцигск. виданню) і читаються вони так:

Як би знайшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.

В першому рядку, очевидно, не стає після „як би“ частини „то“, яка єсть в Лейпцігск. вид. Мені здається, що цю останню редакцію і треба прийняти, вставивши лишень ту опущену частину „то“: „Як би-то знайшли те, що там схоронили…, бо очевидно в обох разах Ш. спинився на цьому глаголі (схоронили),