Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/50

Ця сторінка вичитана

Де діли Оксану?“
Махнув ножем…
— Ховай Боже!“
— „Я тебе сховаю!“
— У будинку на тім боці“…
— Виручай, як знаєш!
На золото!“… сипле йому
Жменею з кешені.
— „Треба Гонту…“ — „Потім, потім…
А не то — свяченим…
„Добре, добре! постривайте!…“
— „Ніколи, проклятий!
Ходім вкупі!“ — „Які ж бо ви…

Далі так, як 360, 3 і далї., тілько зам. 360, 5:

Іду зараз і виручу, — в 1 вид:
„Вам не треба — один піду“…

360, 15—16:

у Лебедин!
У Лебедин!

так почалося з вид. Семер., тоді як в 1 вид. було:

В Майданівку!
В Майданівку!“

360, 11: по базару, — в 1 вид. стоїть: вздовж базару. Поправка пішла з вид. Семеренка.

360, 8 зн: на городі пустирнак, — Ш. уживає звичайно: на вгороді… Щож до — „пустирнак“, то в 1 вид. стоїть „постирнак“.

361, 3, 13 та 7 і 4 зн: з кожного рядка треба зробити два.

361, 7: цей рядок посунути вправо.

361, 10—7 знизу в 1 вид. надруковано курсивом, як слова, узяті з народньої пісні.

361, 7: то кивне, то моргне, — так пішло з вид. Семеренка, а в 1 вид. стоїть, зам.: моргне — махне.

361, 6 зн: в кватирочку виглядаю (так і в Семер. вид.), а в 1 вид.: у кватирочку моргаю.

362, 3—4 — скрізь 2 рядки крапок, через нецензурність (моральну) тексту. В 1 вид. не рукою Ш. (мабуть, того ж таки М. Лазаревського) дописано:

Скажи, скажи, старо суко,
Кому давала спершу…

362, 14 — з цього рядка зробити два.