„Так Галайда кричить, шука
Ляхів по пожару.
355, 16: „Гуляй!“ загукали, — в 1 вид., очевидно, помилка: „загуляли“.
355, 12 зн.: пийте, діти! — в 1 вид.: гуляй, діти!
355, 2—1 зн. і далі 26 рядків на стор. 356 Шев. закреслив, а замість них поставив:
Випєм, друже, погуляєм
У купочці, в парі…
А де ж Волох, заспівай лиш,
Поганий кобзарю!
От з такими змінами й надруковано „Гайдамаки“ в вид. 1860 р., тілько в останьому рядку: Поганий кобзарю“ — поправлено: „Грай, співай, кобзарю!“ В цілості знову (так як в 1 вид.) видруковано в обох Кобзарях р. 1867.
357, 1: Кобзар (грає й приспівує) — дописав. Шев. в 1 вид.
357, 5: Маю черевики — Ш. попр. (на краще): Куплю…
357, 10 зн: черевичкам, — в 1 вид. (тілько там): черевикам.
375, 4—3:
„Нумо, Гонто!“
— Нум, брате Максиме!
В 1 виданні:
„А ну, Гонто,
— „Ну, брате Максиме!
358, 10 — з цього рядка треба зробити два, як і в 1 вид. Зауважу, що в 1 виданні куплети: „Не дивуйтеся, дівчата“ і „Отак чини, як я чиню“ — надруковано иншим шрифтом, бо вони позичені з народніх уст.
358, 14: Сидить собі кінець стола, — в 1 вид.: сидить один кінці стола.
358, після рядка 11 („Мусить пропадати“), в 1 вид. стоїть ще:
Та й заплакав… Всі танцюють,
А Галайда плаче,
Нудно йому,
а тоді вже аж рядок 14 на стор. 359 (А із яру в киреї козачій): — 23 рядки від „А того й не знає“ і до „А із яру“ — немає, — вони з'являються вперше в вид. р. 1860.
