338 9—8 зн:
„Я сохну, сохну; де Тарас?
„Нема, не чуть, не в батька діти!“ —
Д. М. Кр—ський, зауважує що словами „де Тарас?“ починається знову власна мова благочинного, а через те правдивіше було б так:
„Я сохну, сохну…“ — „Де Тарас?
Нема, не чуть — не в батька діти!
Не плачте, братія…
Але, коли покладатися на 1 вид., то ми мусимо прийнять звичайну версію, бо там для нашої гадки доказів немає, — там стоїть:
„Я сохну… сохну… де Тарас?! —
„Нема, не чуть… не в батька діти! —
і це все говорить Альта, а не благочинний.
339, 1: щиро як діти, — так скрізь, почавши з 1 вид., але Ш. виправив [і то на краще]: „як діти, щиро“
339, 2: гадали теє… — в 1 вид.: думали теє [так і в Семер. вид.], але в Кожанч. та Льв. 1867 уже: гадали.
339, 6: знимуть, — у Ш. тілько: знімуть.
339, 4 зн: вже їм завтра, — в 1 в. стоїть: вже ніколи, — але Ш. поправив на: „їм завтра“.
339, 2—1 зн.:
Ще лічать гроші у-ночі,
Без світла лічать бариші.
Так скрізь, крім 1 вид., якому я в сім разі даю найбільшу віру, а там так:
Ще лічать гроші, — у ночі
Без світла лічать бариші.
340, 1: щоб не побачили, бач, люде, — так скрізь. Але Ш. почував незручність двох слів з одним корінем [бачиш, бач], і поправив бач на злі: щоб не побачили злі люде.
340, 8: про те росказать, — так скрізь, а Ш. поправив був: теє росказать.
