| (Конфедерат перебиває) | — „По три сімї, по чотири |
На жаль, аж у чотирьох місцях Ш. не виправив тут Вільшани на Мліів, через що доводиться зректися по всій поемі цієї дуже потрібної поправки.
Стор. 320, 9 зн: а щоб певна була правда, — так скрізь, крім 1 вид., де: а щоб більше була правда.
Стор. 320, 1: пьяний і веселий. — у Львівськ. (1867): та веселий, а далі в 1 вид., Семеренк. та Львів. 1867 стоїть 2 рядки крапок. В тому виданню, що поправляв його Шевч., ці крапки виповнені, але не рукою Ш., а, як я здогадуюся, — М. Лазаревського. А стоїть там ось що:
My żijemy, my żijemy,
Polska ne sgineła.
Стор. 322, 2—5. д. Романчук узяв з 1 вид. В. Черниг. примір. Шевч., правда, не поправив цього уступу, але в К. 1860, Кожанч. та Праж. стоїть варіант инший, і через що ми мусілиб вертатися до 1-ї редакції, не розумію. Подаю обидва варіанти.
На що мені врода,
Коли нема щастя, коли нема долі?
Літа молодиі марно пропадуть:
Один я на світі — стебло серед поля!
Його буйні вітри полем разнесуть.
На що мені врода,
Коли нема долі, нема талану?
Літа молодиі марно пропадуть;
Один я на світі, без роду і долі —
Стеблина-билина на чужому полі;
Стеблину-билину вітри рознесуть.
Щоб варіант у Кобз. р. 1860 був гірший — цього не можна сказати та й не це керувало д. Романчуком, коли він вернувся в
