рядки, які Ш. дописав у виданню Семеренка (див. прим. в Пражск. вид.):
Що плаче, сміється,
І мре й оживає,
Святим духом серед ночі
По-над ним вітає...
Стор. 314, 11 зн.: Колись то був, — то єсть, скрізь крім „Ластівки“.
Стор. 314, 5: не вітало… В „Ластівці“, через помилку: не видало.
Стор. 315, 9:
та прокляте лихо, злидні
Кому не завадить, —
так і скрізь, крім „Ластівки“, де: завадять. Зауважу лишень, що навіть при кількох ім'ях властивих Ш. часто ставить singular, a не pluralis, звязуючи глагол звичайно з останнім властивим імям.
Стор. 316. 11: а пазуха, — так і скрізь, тільки в „Ластівці“ помилка: пазухи…
Стор. 316, 14—16:
Мабуть душно
На перині спати
Одинокій, молоденькій;
Ні з ким розмовляти…
така інтерпункція скрізь, окрім 1 вид. (р. 1841), де це речення розбивається надвоє:
Мабуть душно
На перині спати, —
Одинокій, молоденькій
Ні с ким розмовляти. —
Стор. 316, 10:
Взявши торбу
Потяг у Вільшану.
Такий кінець розділа „Галайда“ (чи краще „Ярема“) по всіх виданнях, але Шев. так виправив його, памятаючи про Вільшану:
Потяг безталанний
Аж у Мліїв.
316, 5: старий паскуда, — так і скрізь. А в 1 вид., замість того: вікна посипались, стривай, — і далі опущено: „постривай“…
