Стор. 312 12: творилося. В 1 вид., в вид. Семеренка і у Львівск. К. 1867 — стоїть: робилося, а почавши з вид. Кожанчикова пішло: творилося. Хто таку поправку зробив — не відаю. І чи Шевченкова вона, хоча й краща?
Стор. 312, 11 зн.: Шляхта сказилася, — скрізь такий варіант, хоча відомо, що у виданню 1860 р. Шевченко поправив: панки сказилися [див. прим. у Пражськ. виданню].
Стор. 313, 8: Галайда (заголовок розділу), — в 1 вид. Ш. поправив на: Ярема, бо й справді — про Галайду коли то ще буде мова! А в цьому розділі читачі бачать лишень злиденного Ярему.
Стор. 313, 17: упоравшись, біжи в Вільшану, — у „Ластівці“, в 1 вид. р. 1841, в вид. Семеренка і у Львів. 1867 стоїть: підеш упоравшись в Вільшану, — поправлена версія починається з вид. Кожанчик. Але ще важніш поправка самого Шевч. в 1 виданню. Почавши з цеї поправки, ми бачимо далі, що Шевч. року 1858, коли він виправляв до цензури „Гайдамаків“, добре розумів свою історичну помилку про смерть титаря. Титаря в його поемі вбивають конфедерати у Вільшаній, тим часом, як документально відомо, що ця подія відбулася у Мліїві. Шевченко р. 1841, коли написав своїх „Гайдамаків“, признається (в „Передмові“), що „надрукованого і критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого… А смерть вільшанського титаря — правдива, бо ще є люде, которі його знали“. Згодом Ш. читав багато з української істориі, і р. 1858 хотів вже позбутися своєї давнішньої помилки, а через те виправляв (хоч, на жаль не скрізь) Вільшану на Мліїв… І от в цьому рядку ми читаємо:
Упоравшись, у Мліїв підеш.
Ця і дальші такі історичні поправки здіймають також з. Ш. ті закиди, які робилося йому пізніще істориками за неправдиве освітлення історичних подій. Дуже жаль, що на ці поправки за 50, без малого, літ ніхто не звернув уваги…
Стор. 314, 3: у порога, — а треба, безперечно, — у порогу, як це й бачимо скрізь у „Ластівці,“ вид. 1841 р., Семеренка, Кожанч., навіть Львівськ. 1867. Звідкіля у д. Романчука узялося: у порога — не відаю.
Стор. 314, 4: не клене долі, — в одному лишень 1 вид. стоїть: долю.
Стор. 314, ряд. 17—14 зн.: з цих 4 рядків треба зробити 8, — як це і бачимо в 1 вид. р. 1841, а до них варто додати ще 4
