Стор. 292, 6: розпитаю — у Ш. скрізь перед к, н, т — не з, а с.
Стор, 292, 3: лучше — Ш. звичайно уживає: луччє.
Стор. 293, І: За Києвом… До повороту з заслання Ш. на письмі уживає скрізь Києв, або Кієв, але з р. 1857 у нього помітно переміну, і з того часу скрізь уже він пише Київ; цеї форми і треба держатися. Так само аж, з р. 1857 III. починає писати скрізь замість шо — що, зам. Польша—Польща.
Стор. 293, 9: в Чигир. К. неправильно: у „латаній свитотці“ зам.: свитиночці (як в К. 1860).
Стор. 293, 17: отсей— Шевч. дуже рідко уживає форми сей (і то тілько в nominat;, а звичайно цей, оцей, а вже в инших відмінах, напр. genet: сього., або що—то сливе не cтрічається…
Стор. 293, 12: а дитина? В Чигир. К. знак. (!) — і так буде, мабуть, правдивіще.
Стор. 294, після ряд. 3 знизу—в Чигир. К. стоїть рядок крапок.
Стр. 294, 1: кинув Катрусю москаль. По всіх виданнях, почавши з К. 1860, ці рядки (2 та 1 зн.) опущено. Вперше правильно подано текст в виданню д. Романчука „кинув Катрусю москаль“, бо навіть в Пражск. Кобз., як і в Чигир. Кобзарі — свою[1]). І далі д. Романчук подає 6 рядків, яких ні в одному „Кобзарі“ досі не було, а звичайно визначалося 6 рядками крапок (так от в К. 1860, а в Чигир. К. тільки два рядки їх). Уступ цей узято з „Кіев. Старини“, з статі Ѳ. Каминскаго, про яку вже була мова[2]).
295, стр. 7: де ж Катруся блудить? Д. Кр—ський (1. с.) радить не друковати цього рядка, „бо він псує форму“. — Мотив не з надто переконуючих.
295, 12: завірюха — Ш. уживає: заверюха.
295, 9 зн.: нє надуют — в Чигир. К. та инших вид.: не.
Стор. 296. 8: Ще-б плакала Катерина, та сліз більш не має. — В Чигир, теж так, а в К. 1860: немає. І те і друге може бути, — хоча останнє, здається, було б правдивійш.
Стор. 296, 4 зн.: собакі злі, покусають. В Чигир. К. після злі знак —.
Стор. 297, 3: Сирота собака має свою долю, — д. Кр-ський висловлював здогад, чи не усяка (зам. собаки), але з дальшого знати, що дійсно має бути собака. Цим рядком кінчається 3 розділ
