— 12 зн.: чи ти вже, Ярино; — в рук. Департ. Пол.: що ти там, Ярино.
450, 11 зн.: змайструвала нам що небудь, — в рук. Д. П.: Змайструвала? Уже, тату.
450, 9—8 — немає в рук. Д. П.
— 6: не чуть голови! — в автогр. в муз. імени Тарнов. не чуть голови. В рук. Д. П. після цього рядка вставлено ще рядок: ниначе немає, ніби нежевий. Потреба в цьому рядку велика, бо без нього немає рифми до голови, тоді як до бється — єсть і береться. і сміється.
451, 2: Ярина питає, — в рук. Д. П.: очима спитала.
— 3: ніби-то й не чує, — в рук. Департ. Пол.: нібито й не бачить.
451, 4: старий промовляє, — в рук. Д. П.: примовляє.
— 6: до вечерні може, — в рук. Д. П.: Може до вечерні.
451, 7—9 — в Черн. автографі рядки розставлено так, як у Пражському виданню: 7—8 посунуто вправо, а 9 — ще більш вправо.
451, 11: чого се ти плачеш? — в Черн. автографі теж „се“, — що у Шевч. рідко трапляєтся. В рук. Д. П.: чого бо ти плачеш.
451, 12: Усміхнися, подивися, — в рук. Д. П.: усміхнися бо до мене.
451, 17: утечу, ій Богу, — в рук. Д. П.: Заплачу, ей-Богу.
— 18: та й сховаюсь у бурьяні…, — в рук. Д. П.: та й утечу… ось побачиш.
451, 7 зн.: на чужині, — в рук. Д. П.: сиротами.
— 5 зн.: а то мене й не згадаєш. — в рук. Д. П.: І ти мене не згадаєш.
451, 3 зн.: схаменися! — в рук. Д. П.: перехрестись!
— 1 зн.: хто-ж отце я? — Хто ж я така?
452, 2: що тут діять? — в рук. Д. П.: що тут робить?
— 5: й байдуже, — в рук. Д. П.: й немає.
— 6: Степаночку! — в рук. Д. П.: надо мною.
— 8: що без тебе і таточка, — в рук. Д. П.: Що з тобою і татуся
452, 9: і мене не стане, — в рук. Д. П.: й мене поховають!
— 10: я не кину, — в рук. Д. П.: я не умру.
— 12—15:
Недалеко. А на той рік
Я до вас приїду
