Цю сторінку схвалено
Коли народ матиме добру освіту, і та освіта буде своєрідня, на рідному ґрунті, а не чужа йому, то тоді він почне розуміти, що він таке сам та що круг його діється, тоді знатиме,
що ми?
Чиї діти? Яких батьків?
Шевченко бачить навкруги, як
Свої діти гірше ката
Її (Україну) розпинають,
бо пристали до чужої науки та й самі поставали ворогами рідного краю. Але Шевченко не каже, що не треба чужого навчатися, — він тільки каже, що наука чужа повинна йти поруч з своєю рідною:
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте.
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь!
І от, коли добра освіта запанує, то тоді й жити краще буде на світі, — тоді
Забудеться срамотня
Давняя година
Оживе добра слава,
Слава України;
І світ тихий, невечірній
Тихенько засяє.
