братів своїх крепаків; він сподівався, що незабаром
Спочинуть невольничі
Утомлені руки.
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті.
Йому забажалося зараз таки поїхати на Вкраїну — поглянути на рідний край і рідних людей.
Літом 1859 року Шевченко вибрався на Україну. Побував в Харьківщині, дома в Кирилівці, в Корсуні, в Черкасах, в Золотоношскому уїзді, проти Канева. Тут його було арештовано за те, що він ніби то з кимсь щось негаразд розмовляв. Повезли його у Київ до генерал-губернатора, і той пустив Шевченка на волю, бо побачив, що на нього набрехано. Пробуваючи на Україні, Шевченко все шукав, щоб купити шматок земельки над Дніпром, на горі, щоб там останні літа дожити, та щоб там його й поховали. Ще до заслання свого він написав «заповіт», і благає в ньому поховати його на Вкраїні:
Щоб Дніпро і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Вернувшися у Петербург, Шевченко до самої смерти все клопотався про те,
