Цю сторінку схвалено
ЮРИЙ ЯКШИЧ.
Два шляхи.
Перед мене дві дороги, два шляхи…
По якому-ж менї треба з них іти,
Щоб зустріти вас, воріженьки лихі,
Щоб із вами бій смертельний завести?
Один квітом поріс, другий — терником…
По колючому хоробро я піду,
Бо не жінкою родивсь, не жахляком:
Переважу, або трупом сам паду!
БРАНКО РАДИЧЕВИЧ.
Гей, Мораво-річко, на що-б ти здала ся,
По Сербиї милій колиб не лила ся?
Що, Сербине-брате, з тебе вийшло-б добре,
Колиб в тобі серце не билось хоробре?
Що хоробре серце, як рука тремтяча
За шаблюку гостру держить мов дитяча?
Що й шаблюка гостра, як без рукояти?
Все одно, що соснї без гаю стояти.
А наш гай словянський яким був би дивом,
Колиб не лунав він дзвінким братнїм сьпівом!
Що з пісень розлогих, коли пак поети
Не навернуть серця в нас на праві мети?
