Цю сторінку схвалено
Не розказуй тим про долю,
Хто її не зна,
Хто несе саму неволю,
У ярмі кона.
Не воруш на кладовищі
Тиші — забуття;
Що для мертвих сьпіви віщі
Про нове життя?
Тим, хто в горі, без кохання,
Вік прожив як день,
Не нагадуй безталання,
Не сьпівай пісень!
УЛЯНД.
Був у мене товариш коханий;
Поруч з ним і на смерть ми пішли.
На веснї життя нашого раннїй
Ми дружити у двох почали.
Бій кипів, скрізь валяли ся трупи;
Задзисчала тут куля в диму;
Пав товариш до мертвої купи, —
Не вставати вже більше йому!
Не стихало гармат завивання,
Не спинявсь розлютований враг;