Цю сторінку схвалено
То раді-б ви цупким кайданом,
Скувать до гурту й нас.
Але… Що дїяти з грядущим?
Бо ми його творцї;
Зо стягом волї невмирущим
Всї вийдемо в руцї!
Хто оборонить ваші хати
Від ворога і тьми?
Хто ваших доньок покохати
З'уміє так, як ми?
Так прямуваннє наше хибне?
Даремно кричите!
Шанують скрізь волосє срібне,
А люблять золоте!
Ми — щирі в нашім запаленнї,
Розмай — нам залюбки;
А скільки лиха ви, смиренні,
Робили потайки?
ГАМЕРЛЇНҐ.
Не висьпівуй про те, пташко,
Що на вік пройшло:
І згадати про все тяжко,
Що колись було.