Цю сторінку схвалено
Не зібрав трудовник спадку
Малим сиротам своїм,
А зоставив добру згадку, —
Тяжко в сьвітї битись їм.
Спогадаймо-ж, слїпа доле,
І про того — честь йому,
Хто облоги думки оре,
Іскри сьвітла кида в тьму!
ГЕРВЕҐ.
Старі і молоді.
— Ви молоді ще мудрувати;
Ось поживіть, як ми!
А то схотїли старшувати, —
Чи вже пак не уми!
Ви молоді; міцний ваш голос;
А дїло з вас яке?
Нехай посивіє перш волос,
Навчить життє важке!
Нехай з огню лиш стане попіл;
Повірте сим словам:
Думки, незборкані як сокіл,
Пошкодять всюди вам!
— Еге! Над вами лїг туманом
Густим минулий час;