Цю сторінку схвалено
III.
Сьміло браття, доки в силї!
Вітром човен поганя.
Жваво-ж, жваво проти хвилї,
Кого буря не спиня!
Облягають небо хмари,
Підняло ся все живе,
Там, у млї, встають примари,
Вихор стогне і реве.
Потемнїли видноколи,
Скрізь таке, хоч в очі стрель;
Здулись борви наче гори,
Зруйнували низку скель.
Сьвіт не блимне як в могилї,
Страшно прірва клекотить…
Сьміло, браття, проти хвилї,
Кого хвиля та гнїтить!
ОРЕСТРУП.
|
Лежу мертвий, — навхрест руки, |
