Сторінка:Дніпрові хвилі. №2 (1912).djvu/16

Ця сторінка вичитана

рячка хоч розвідку пиши до підручника — так багато у йому змісту! Коли вже видавництво намірилося заводити у цей десяток оповідання про горобця, то краще було б вже „Стараго воробья“ перекласти!

Дуже добре складено збірник веселих віршів та приповісток „Сміховина“. Він зразу уводить маленького читача в круг чисто дитячоі думки й фантазіі і дає дитині дуже багато цікавого матеріялу для веселоі розваги. Ті приповістки й віршики, шо умішено в збірнику, можуть викликати в памьяти читача багацько иньших подібних народніх укр. приповісток, відомих дітям; а „Чижикове весілля“, наприклад, може трохи й незрозуміле дитині міста, — у сільськоі дитини викличе просто захоплення.

Переклади з чужих авторів уміщено в чотирьох книжках виданого десятка. Д-ка М. Загірня переклала „Цікаві (справді цікаві!) оповіданнячка про собак“, д. О. К. — оповідання проф. М. Богданова „Миша“. Викликати сімпатіі читача до цього звірятка без порівняння важче ніж до горобця, а як просто й добре справився з своім завданням проф. Богданов. Його оповіданнячко про колишнє й теперішнє життя хатніх мишей та про мишу–співуху читається увесь час з повним зацікавленням, хоч, правда, написано його вже для більшеньких дітей першого періоду шкільного віку: воно викличе в них багато запитань не тілько про мишаче життя, а і про колишнє й сучасне життя людини. Про переклади з Г. Андерсена (переклад М. Загірньоі) й Ш. Перро (пер. С. Русовоі) говорити не будемо: ми радіємо, коли бачимо такі переклади: хоч потрошку, а все ж таки зменшуються ті величезні скарби світових перлин в дитячій літературі, яких поки шо не можуть знати украінські діти, або краще — досі ще можуть знати тілько в перекладах на чужу російську мову. Взагалі про цілий десяток книжочок, виданих оце „Украінським Учителем“, треба сказати, шо видавали іх люде, які, видно, добре знають, на які згуки можуть одгукнутись ніжні струни чистоі дитячоі души й які почування й пориви треба в тій душі викликати й закріпити. І ми певні, що книжочки ці швидко знайдуть собі просторий шлях до тих, кому такий гарний подарунок зробив к Новому року „Украінський Учитель“. Тим більше, що й з зовнішнього боку іх видано дуже чепурно й старанно: прекрасна мова, виразні, гарні ілюстраціі, прикрашені стільними украінськими малюнками обгортки.

Є. Малий.


Редактор-видавець К. КОТОВ.



ХЛИБОРОБЪ“

двухнедѣльный, иллюстрир., сельскохоз. журналъ
Издается Харьковскимъ О-вомъ Сельскаго Хозяйства.
ХЛИБОРОБЪ распространяетъ с.-х. знанія среди крестьянъ и частныхъ владельцевъ украинской полосы черноземной Россіи; печатается понятнымъ изложеніемъ статей на русскомъ и украинскомъ языкахъ.
Отвѣты на вопросы даються всѣмъ подписчикам журнала.
Годовые подписчики получаютъ: 24 книги журнала, не менѣе 48 страницъ каждая; 3 книги но спеціальнымъ вопросамъ; 1 с.-х. календарь-альманахъ „Хлиборобъ“ на 1912 г.
ПОДПИСНАЯ ЦѢНА: 1 годъ — 1 р. 50 к., ½ года — 1 руб., отдѣльн. № — 10 коп.
Адресъ редакціи: Харьковъ, Московская, 10. Телефонъ 716.

Отвѣтственный редакторъ, агрономъ С. М. Кузнецовъ


Катеринослав. Друкарня К. А. Андрущенка, Стародворянська, 5.

.