такаж річка звана Другий Омельник, подібно як і перша, переповнена раками. Просто против неї впадає до Дніпра досить велика і дуже рибна ріка Ворскло, а ще дальше по тім же боці ріка Орель, ще більше богата в рибу, як обі попередні. Я сам бачив, як на устю сеї ріки закидали невід і на один раз витягали більше як 2000 штук риби, з яких найменші доходили до стопи на довжину.
На противнім правім боці знаходиться кілька озер переповнених рибою в такій великій скількости, що вона гине з тісноти в тій стоячій воді, розкладається і заражує воду; сі місця називають Самоткани. Кругом них я бачив карликові вишневі дерева, височини коло двох і пів стопи, що дають дуже солодкі вишні, величини сливки, але які дозрівають аж в початках серпня[1]. Стрічаються цілі ліси тих вишень дуже густі, що займають деколи більше як пів милі на довжину, але не більше як двіста або триста кроків на ширину. Треба сказати, що в ту пору року сі вишневі кущі, досить численні на полях і ще більше в глубині долин дають дуже гарний вид. Там стрічаються також у великім числі карликові мигдалові дерева, але се тільки дички з дуже гіркими овочами; вони не ростуть такими великими громадами, щоби творити гаї, як вишні, що дають плід не гірший від щіплених. Признаюся, що цікавість побудила мене пересадити кілька вишневих і мигдалових дерев в Бар, місце, де я звичайно перебував; овочі стали від того більше сочисті і великі, але корисні умови рівночасно збільшили і саму величину дерева.
Дальше на полудне є маленька річка Демоткань, багата в раки, що доходять більше як 9 цалів на довжину; на ній збираються також водяні оріхи, що виглядають як кулі набивані вістрями, дуже смачні по зваренню.
Спускаючися в низ рікою, бачимо Романів, великий горб, куди від часу до часу козаки сходяться для нарад і збору війська. Се булоб дуже добре місце на построєння города.
Дещо нижче знаходиться острів довгий на пів милі і широкий на 150 кроків, що також називається Романовим; весною його заливає вода; туди у великім числі пристають рибалки, що приходять з Київа й инших місць. У нижнього кінця сього острова русло ріки не перегороджене нічим на всю ширину; тому Татари люблять туди переходити, бо не бояться засідки, що моглаб скриватися висше острова.
Дальше в низ на правому боці є місцевість звана Таренський Ріг. Се одно з найгарніших місць для посе-
