знаходиться між бернардинами і горою. Православне населення має коло десять храмів, які вони називають „церквами“, одна з них, при котрій знаходиться університет або академія, недалеко ратуша, називається Братською церквою, друга у підніжа замкової гори, носить імя св. Николая, як память мене не заводить; инші розкинені по ріжних частях города, але мало їх памятаю.
В городі є тільки три гарні вулиці, всі инші криві і вються як у лябіринті. Город уважається ніби поділеним на дві части; одна називається епископським городом і у ній знаходиться катедра, друга називається магістратським і там знаходяться инші католицькі церкви і всі православні. Київ досить значний осередок торгівлі в краю; предметами торгівлі є збіже, футра, віск, мід, сало, солонина, риба і ин. Город має епископа, воєводу, каштеляна, старосту і городський уряд; він підчинений чотирьом юрисдикціям: судови епископа, воєводи або старости, що зрештою все одно, судови війта і судови лавників і радних.
Доми тут будовані, подібно як московські, низькі і одноповерхові; освічуються лучиною, що така дешева, що за два денари можна купити її більше, як треба для освічення у найдовшу зимову ніч; печі продаються на ринках, що вам може видаватися смішним, так як і способи приготовлення м'ясних страв, весільні обряди і инші звичаї.
Пів милі низше від Київа лежить село, що називається Печери; в ньому знаходиться великий монастир, звичайно резиденція митрополита. В горі при самім монастирі є велике число печер себто підземних ходів, наповнених множеством людських тіл, що переховуються тут більш як пятьсот років, нагадуючи єгипетькі мумії. По переказам перші христіянські пустинники устроїли собі тут підземні прибіжища, щоби тайно відправляти богослуження і спокійно жили в печерах в часі поганських переслідувань. Там показують мощі св. Івана по пояс закопаного в землю. Тамошні монахи оповідали мені, що той святий, почуваючи близьку смерть, сам приготовив для себе могилу, але викопав її не в довжину, як звичайно принято, але в глубину; коли прийшов час смерти, до якої він давно приготовився, попращався з братією і сам опустився в землю, але по божій волі погрузився в ній тільки до половини,
