Сей опис України виймаємо із споминів француського інжінєра Бопляна, що проживав на Україні в 1630–1648 рр. Ґійом Лєвассер де Боплян був родом шляхтич, в молодих роках вступив до француського війська і дослужився ступня офіцера. Коло 1630 р. на візвання польського короля Жиґмонта ІІІ. переселився до Польщі і на Україну та дістав доручення, як військовий інжінєр укріпити на західній спосіб південні границі України. В нашій землі перебував він 17 років, займався будуванням твердинь, основував нові оселі або свободи, а деколи брав участь в походах на Татарів, а навіть мав нагоду придивитися війні Поляків з козаками 1638 р. В 1648 р. — в тім памятнім році, коли почалося повстання Богдана Хмельницького — Боплян кинув польську службу і вернувся до своєї вітчини, Франції. Там задумав Боплян описати для чужинців ті краї, в яких проживав і які пізнав дуже добре. В 1650 р. надрукував книжку п. з. „Опис України“, зразу у 100 примірниках, опісля ще у двох нових виданнях. Крім сього він зладив карту Наддніпрянської України, першу докладну мапу сих сторін. Сі праці Бопляна — се були перші видання, з яких чужинці могли пізнати Україну; тепер для нас сі праці француського інжінєра є цінним жерелом до пізнання побуту України в XVII в.
Боплян, як можна побачити з його твору, був чоловік бистрий і остроумний, звертав увагу навіть на річи, яких инші не достереглиби; в кождій справі старався засягнути певних відомостей і не любив переймати на віру людських слів; тому його оповідання майже всюди вірне і правдиве — лиш в деяких місцях, де він не міг розслідити близше справи, лишилися непорозуміння і фальшиві звістки. Притім Боплян був чоловік чесний і благородний. Хоч сам був шляхтич і хоч був на службі польського короля, бачив якими неправдами жиє польська шляхта на Україні і не вагався остро виступити против панських насильств. Хоч брав участь в війні против козаків і хоч козаки воювали з ним, він бачив хоробрість, відвагу і воєнні прикмети Запорожців і не принижав нашої козаччини, але віддав їй похвали, які належалися. Але з другої сторони бачив хиби нашого народа і писав про них просто, не скриваючи нічого, але з жалем, що такий завзятий нарід так марнується. За його правдиве слово про наших ворогів і нас самих заслужив собі Боплян на се, щоби ми пригадали собі його опис України.
