Сторінка:Дніпрові пороги. Опис України і Дніпра коло 1640 р. 1925.pdf/14

Цю сторінку схвалено

Напротив сього острова впадає до Дніпра з татарської сторони дуже бистра річка, звана Кінська Вода; вона має русло віддільне від Дніпра здовж татарського берега, на всім його просторі до острова Тавані і дві милі нижче; деколи зливається з руслом Дніпра але потім знову відділяється від нього великими пісковими насипами.

Томаківка це острів коло чверти милі у промірі, майже круглий і піднесений у виді півкулі, цілий покритий лісом; з його верха видно цілий біг Дніпра від Хортиці до Тавані: взагалі острів дуже гарний, але я міг познайомитися з характером його берегів; лежить ближче до української як до татарської сторони. Хмельницький вибрав його на прибіжище, коли грозила йому неволя; тут почали збиратися козаки, як приготовлялися в маю 1648 р. і звідси вирушили в похід, що скінчився їх побідою 26 мая під Корсунем.

Дещо нижче від ріки Чертомлик серед Дніпра знаходиться досить широкий острів, на якім є розвалини; його окружає з ріжних сторін більше як 10.000 инших островів, в більших і малих, розкинених без найменшого порядку; деякі з них сухі, инші болотнисті, але всі загалом порослі очеретом грубости списа; очерет вказує, де є рукави, що їх розділяють. Сей лябіринт служить для козаків прибіжищем, яке вони називають „Військовою Скарбницею“. Всі ті острови заливає весною вода, сухим лишається тільки се місце, на якому стоять розвалини. Ріка має в сім місці більше як милю ширини і всі зусилля Турків не можуть тут вдіяти нічого. Тут погибло не мало турецьких ґалєр, що здоганяли козаків, які верталися з морських походів; запутавшися між островами, не могли знайти дороги, тимчасом як козаки у своїх човнах безкарно стріляли до них із очеретів. Від того часу ґалєри не заходять в Дніпро дальше як 4 до 5 миль від устя. Оповідають, що у Військовій Скарбниці козаки заховали в каналах багато пушок і ніхто з Поляків не знає сього місця, бо вони ніколи тут не бувають, а козаки з своєї сторони держать се в тайні, яку знає тільки небагато з них. Вони спускають на дно всі пушки, відняті у Турків; також свої гроші, і добувають їх звідтам в міру потреби. Кождий з них має свій окремий тайник; вернувшися після кождого походу, вони збираються тут для поділу добичі награбленої у Турків, опісляж кождий ховає під водою свою частину, себто такі річі, що не псуються у воді. Тут будують вони також свої чайки себто човни, в яких виправляються на море; човни мають