ряд скал, що тягнуться поперек ріки з одного берега на другий і творить перешкоду для плавби. Тут знаходиться замок, який я заложив в липні 1635 року; але в слідуючім місяці серпні, скоро по моїм відїзді, якийсь Сулима, старший козацьких повстанців, як вертався з морського походу, побачив замок, що спиняв його в повороті в рідну сторону, Несподівано заволодів ним, розбив цілий ґарнізон, що складався з яких 200 людий під проводом полковника Маріона, родом Француза.
Потім Сулима зруйнував укріплення і вернувся з козаками на Запорожже. Але не довго володіли вони сею кріпостю; скоро взяли їх в облогу і розбили инші вірні козаки під приказами великого гетьмана Конєцпольського, краківського каштеляна; накінець проводир повстання дістався до неволі разом з усіми товаришами, їх відвезено до Варшави і там четвертовано. Тимчасом Поляки залишили без уваги той замок і це скріпило сміливість козаків і відкрило їм нову дорогу до повстання, що прийшло 1637 р.
16. грудня тогож року (1637 р.) коло полудня ми зустріли під Кумейками їх табор, в якім було не менше як 18.000 людий і хоч наше військо[1] не переходило числа 4000 людий, ми наступили на них і одержали побіду. Битва продовжалася до півночі; зі сторони неприятеля осталося на місці коло 6000 людий і пять пушок; инші спаслися утечю, очистивши поле потички під покровом дуже темної ночи. Ми втратили коло сто людей, що були убиті і коло тисячі ранених, в тім числі багато старшини; впали в битві: п. де-Морюель, француський шляхтич, що був підполковником, його хорунжий, капітан Юскевський, лєйтенант п. ля Кротад і ще кількох чужинців. По тій поражці козацьке повстання протягалося ще до жовтня слідуючого року. По заключенню мира знаменитий і славний Конєцпольський виправився особисто в Кодак з чотиротисячним військом і оставав там майже місяць, поки не відбудовано укріплень. Потім він відійшов, взяв з собою 2000 жовнірів, а мені поручив з другим відділом і пушками зробити розсліди до останнього порога; у відворотній дорозі приказав мені піднятися в верх рікою у човнах разом з вел. шамбеляном п. Остророгом. Се дало мені можність бачити вигляд тринацятьох порогів і зобразити їх на карті.
У тих місцях сто і навіть тисяча людей не є зівсім безпечні; навіть ціле війско повинно йти не инакше, як
- ↑ Себто польське військо, при якім був Боплян.
