кардинальне питання, як економічне значіння лоцманства, його питома вага в місцевій економічній ситуації, не можна було висвітлити, за браком певних, віригідних матеріялів. Цю саму долю поділив і лоцманський фольклор. Отже наш збірник змістом своїм одбиватиме це становище; неповність його і пояснюється насамперед тою соціяльною фазою, в якій перебуває лоцманство: цілковите відмирання цього інституту як непотрібного для сучасного життя.
До участи в експедиції притягнено місцевого наукового робітника П. А. Козаря, що давно студіював минуле лоцманського товариства й устиг призбирати архівні дані, що лягли в основу його історичного нариса лоцманства. Він-же постачив фотографічні картки. Етнографічна Комісія складає йому за це подяку. Місцевий мешканець О. С. Девлад склав схематичну мапу шляху через пороги й опис; як знадоби до лоцманської технології друкуємо цей матеріял і складаємо О. С. Девладові подяку. Підчас своєї праці експедиція мала що-найприхильніше ставлення й допомогу як од місцевої влади в особі Лоцмансько-Кам'янської та Старо-Кодацької сільрад, так і місцевої трудшколи, лоцманської людности і окремих осіб, як А. Білокінь, К. Большак, М. Гаркуша, С. Гаркуша, С. Дон, Х. Дон, Х. Жарий, М. Жеребило, К. Казенець, А. Коваленко, Й. Коваленко, Г. Коваленко, К. Кравець, І. Молитва, М. Обдула, М. Олійникова, І. Онищенко, Х. Онищенкова, К. Павловський, М. Паламаренко, Х. Рибалка, А. Савченко, І. Сухойван, О. Сухойван, А. Шевченко, П. Шевченко, Я. Шевченко, В. Шрам. Усім цим установам і особам Етнографічна Комісія складає свою подяку за допомогу та прихильне ставлення до справи вивчення лоцманства.
Акад. А. Лобода.
