Сторінка:Дмитро Яворницький. Словник української мови (Т.1, А-К), (1920).djvu/5

Цю сторінку схвалено

Адамова борода — Аллегований

будетъ сокрушенный и зламаний от того страшливого ангелского трубного гласа. Радивиловскій, Вѣнецъ Христовъ, Кіевъ, 1688, 417, 531, 532.

Ада́мова борода́, трава. Носится, какъ талисманъ для добраго расположенія къ носящему со стороны суда, сосѣдей и даже враговъ. Задумывая „да“, или „нѣтъ“, человѣкъ бросаетъ эту траву въ сосудъ съ водой и, если она начинаетъ вертѣться въ водѣ, то это знакъ полнаго исполненія. Записано Н. А. Трестомъ со словъ 83-лѣтняго кр-на с. Вершинной Каменки, Верблюжской волости, Александрійскаго у., Херс. г., знахаря по профессіи; передавалось, по его словамъ, изъ рода въ родъ.

Ада́мський, адамовскій. Що це у вас за могили такі? — Це ще адамські могили, од самого Адама. С. Веселое, Таврич. г., Мелит, у.

Аджя, джя!, межд., говорятъ маленькимъ дѣтямъ, пугая ихъ побить по задничкѣ. Ось я тобі! Перестань! Ось тобі аджя-джя! С. Солнцевка, Харьк. у, сл. Старосалтовъ, Харьк. г., Волч. у.

А́збучник, ка, азбучникъ. Швидко дійде до того, що письменній людині не буде місця, і тілько тоді, як не стане навіть азбучників, аж тоді запанує дійсний спокій. Осадчій, На грані XX століття, Київ, 1911, 116.

Аєр, ра, чимъ албо тежъ иначей воздухъ до престола Господняго церковного. Эварницкій. Источники для исторіи зап. коз., 1903, І, 532.

Азарни́й, завидный. Азарне життя тих німців на Хортиці: у їх і землі багато, у їх і ліс, і річка, і плавні, і степ, і худоба добра і гроши по касах, а у нас самі злидні. с. Вознесенка, Екатерин. г., Алекс. у.

Азо́т, та, азотъ, одинъ изъ составныхъ элементовъ воздуха. Молода Україна, 1911, № 7, 26.

Азотня́к, ку́, нитритъ. Вікул, Російсько-український словник, Гадяч, 1918, 21.

Айла́нт, ту, або китайський ясенок, ка, Ailanthus glandulosa, росте гарно в степах, на всякім грунті; гарно держить греблі і перегорожі в ярах і балках. Шаповал, Про ліс, Київ, 1909, 17.

А кет! прогоняютъ кота. Воронин, Коло церкви, Київ, 1911, 30.

Аколи́т, акколіт, та, лицо, избранное прихожанами и имѣющее принять санъ священника или діакона. Лѣтопись Екатеринославской ученой архивной комиссіи, 1908, IV, 112, 113.

А коту́! а коту́! отгоняютъ кошекъ. С. Янышевка, Волынск. губ., Засл. у., с. Селище, Волынск. губ., Овруч. у., с. Городокъ, Волын. г., Ровен. у.

Акци́зник, ка, 1) акцизный чиновникъ. Оце тільки шо був акцизник, так перевіряв усю посуду. С. Лоцманская Каменка, Екатер. у. 2) акцизник, бранное слово. Падло ти смердюче, абормот, пьяниця, акцизник ти, — от що! Маяк, 1914, № 22, 4.

Аккурова́нння, ння, уходъ, забота, леченіе, отъ латинскаго occuro. Всі гроши моі вийшли на аккуровання мене. Любецкій архивъ графа Милорадовича, Кіевъ, 1898, I, 19.

Алажа́, жи́, родъ матеріи. Евангеліе, обшитое алажею. Лѣтопись Екатеринославской ученой архивной комиссіи, 1908, IV, 124.

Алека́нт, та́, вино аликанское изъ Испаніи, Радивиловскій, Вѣнецъ Христовъ, Кіевъ, 1688, 293.

Аллего́ваний, приведенный, выписанный изъ книги, изъ рѣчей, въ видѣ выдержки. Тие всѣ рѣчи и доводи обосторонние ми… вислухавши и вирозумѣвши, оние ясневелможному его милости пану гетману доносилисмо и обявлялисмо, который его милост, добродѣй, всѣх