Сторінка:Дмитро Яворницький. Оповідання столітнього діда про запорожців. 1923.pdf/13

Цю сторінку схвалено

редині дріт поставлений, скільки хочеш бий, то не пробєш) та на бавовні, на шовкових шнурках та на ґудзиках, із тонкого сукна та все ріжних цвітів: той надіне голубе, той зелене, той червоне, хто якого забажає; тілько сорочки були своєї рукодії.

На голову надівали високу шапку, гостру, з смушевою околицею, у четверть ширини, з суконним або червоним або зеленим дном, у півтора четверта довжини, на бавовні з золотою перепискою, з срібною китицею на самому вершечку і з гапличком до неї, — пристібували, щоб не моталась. Околиця на шапці иноді служила козакови замість кисета або кишені: туда він, як коли, кладе було тютюн, кресало, люльку, ріжок з тютюном; особливо люльку, — як виняв із рота, так і застромив її за околицю. Шапки робились більш по куреням, який курінь, така і шапка, такий і цвіт на неї. Перед тим як накладати шапку, козак відділить, від чуприни пучечок волося і напустить його на перед лоба, потім замотує саму чуприну за вухо і тоді вже накладає на голову і шапку. Як наложив шапку, тоді він уже й козак. Це саме перше й головне убрання козака.

Потім уже накладає каптан, довжини до колін, червоний, з ґудзиками, на шовкових шнурках, з двома зборами по заду та з двома крючками на боках для пістолів. Застебне той каптан ґудзиками, підвяже поясом і готов. А пояси робилися або шалеві або шовкові турської або перської рукодії, широкі та довгі. Не такі, що тепер наші парубки носять, що там замотують їх по середині живота та завязують з переду вузлом, а такі, як ото черниці роблять попам; довжини — аршин з десять або й більш, а ширини четверта півтора, або й зовсім дві. Краї у них робилися позолочені або посеребряні, а на самих кінчиках привязувались шовкові шнурочки. От як треба козакови підперезалися, то він привяже пояс шнурком до гвіздка тай качається кругом, та так і намотає на себе увесь пояс. Потім шнурки завяже або позаду себе, на спині, або на боку, а позолочені краї зоставить з переду на животі, та так і ходить мов той лицар.

Пояси були ріжних цвітів: зелені, червоні, голубі, коричневі. Окрім таких довгих поясів носили Запорожці й коротенькі, зроблені з кожі або з волосся. Ці вже були коротенькі, такої довжини, щоб тілько обхопити живіт. На них з заду навішувалися китиці, а з переду гаплички, пряжечки, ремінчики для пістолів, для люльки, кинжалів та шаблі. Шаблі