Сторінка:Дмитро Яворницький. Дніпрові пороги (1928).djvu/13

Ця сторінка ще не вичитана

Дніпро, могутній, широкий, повноводии, багатий па рибу, Дніпро, з його розкішними зеленими долинами, несходимими плавнями, повними всякого птаства, звіру та лісу; такий Дніпро не міг не звернути на себе уваги первісної людини, коли вона його вперше побачила. Без сумніву, уже в передісторичні часи, палеолітичного, неолітичного та бронзового періодів, людина жила коло Дніпра та на деяких островах його. Тут вона родилася, виживала свій вік, туш же і кінчала своє життя, лишаючи після себе різні так звані культурні пережитки на своїх ста́ціях та в майстернях. В історичні часи Дніпро уже був відомий грекам, і перший на світі історик Геродот Галікарнаський писав про нього уже 450 року до християнської ери. Геродот називав Дніпро Борістеном (Βορυσθένης) і пише про нього так: «Борістенес із скитських рік після Істру (тоб-то Дунаю) найбільша ріка і, на нашу думку, найбагатша поживними продуктами не тільки між скитськими ріками, але й між усіма взагалі, опріч Єгипетського Нілу; з цим останнім не може зрівнятись жодна инша ріка. А проте з инших рік Борістенес найкорисніший: він постачає пречудові і розкішні пасовиська для худоби, прехорошу й у великій кількості рибу; вода його на смак дуже гарна, чиста, тоді як річки, які течуть уряд з поля, мають каламутну воду; уздовж нього тягнуться чудові хліборобські поля або росте дуже висока трава в таких місцях, де не сіють хліб; коло гирла ріки збирається сама собою і в дуже великій кількості сіль; в Борістенесі водяться величезні риби без хребтового стовпа, які звуться антакаями[1] та йдуть на соління, і багато чого иншого, вартого

2 Дніпрові пороги

9

  1. ДумаютЬ, що то є риби а породи осятрових.