Цю сторінку схвалено
Бо ми ставили сміло va-banque
Свою кров…
своє тіло…
життя…
Ох!..
Тяжка і не рівна ігра…
Дивувався й дивується мир!
Так —
одвіку ніхто ще не грав, —
Так —
ніхто не боровся, як ми.
І коли в тій нерівній ігрі
Ми побили останню із карт, —
Ви затихли, як миші в норі,
А я…
Я?..
Я служив у Чека…
Дні і ночі голодний,
без сил.
Я на смітнику Жовтня копавсь,
Не жахався я тіней з могил,
Тіней тих,
що я сам розстріляв…
Вартував революції кров,
Що розквітла в Республику Рад…
Саботаж —
і учасників змов
Я розстрілював сотнями в ряд…
