Цю сторінку схвалено
По кордону крок за кроком…
Зір мій тоне в сірій млі.
Тільки місяць білобокий,
Я, рушниця й журавлі.
І під пісню журавлину,
Наче шелест осоки,
Ллються, ллються синім шовком
Нерозгадані думки.
Ах, як хочеться багнета
Застромити в талий сніг
І у місячних тенетах
Далеч випити доріг!..
Та натомість — бродиш зором
По кордону в сивій млі.
І вслухаєшся, як хором
Журавлі: Кур-лі!.. Кур-лі!..
