залі хоч би й під час концерту, а не то, що в антракті, коли саме відбувся цей „інциндент“.
Невідомо тільки, чи пощастило „месьє ажанам“ встановити надалі зіпсовані стосунки поміж вищезазначеними „гг. офіцерами“.
Але „Думка“ цього нічого не знаючи співала по антракті так само хороше, як і після, закінчивши концерт буквально під громи оплесків і несамовитий рев тисяч голосів.
Тут і — Слава! звичайно, і…
— Слава Киянам!.. і — Хай живе Радянське Мистецтво!
— Слава Городовенку! — і з усіх боків вигуки (укр. і франц. мовами):
— Хай живе пролетарське мистецтво!
— Хай живуть співаки України!
— Привітання „Думці“ від Полтавчан!
— Хай живе „Думка“.
— Слава Пролетарській Державі!
І багато, багато інших, таких теплих, таких радісних і таких прихильних вигуків чула капеля за цей концерт 24 лютого в найкращому залі Плейєль в Парижі, що ним і закінчилися ці перші ґастролі „Думки“, її перший закордонний рейс.
|
Париж — Харків |
