В цей день в Парижі, в театрі „Des Champs E'lysées“ о 3 годині опівдні Державна Українська Мандрівна Капеля „Думка“ — Перша Українська Радянська Капеля, наспівувала українські пісні на грамофонні платівки американської грамофонної фірми „Колюмбія“.
В цей день уперше за своє десятилітнє існування „Думка“ почула… сама себе.
І, здається, вперше за все існування української пісні, ця пісня пролунає широко по всьому світу аж до найвіддаленіших кутків земної кулі. (12.000 філій має „Колюмбія“).
І… мільйоновим тиражем вийшли:
Лисенківські — „Веснянки“ та „Туман хвилями лягає“.
Леонтовича — „Ой, там за горою“, „Щедрик“, „Дударик“, „Над річкою бережком“ та „Коза“.
Вериківського — „У вишневім садочку“.
Козицького — „Поза яром, поза лугом“, „Ой, дуб дуба“, і „Дивний фльот“.
Демуцького — „Чорноморець“ та „Гей колись була розкіш воля“…
Глієра — „Було літо“.
Одна народня пісня записана Думкою: „Та не жалько мені“…
У виключному ж виконанні „Думки“ увічнено й прекрасну „Ніч“ — Гуно, й „Цигани“ — Шумана, й інші пісні.
Цей досить ориґінальний „концерт“ „Думки“ тривав два дні. І найголовніше з цього дводенного, по 5 годин кожного дня, концерту було те, що крім двох десятків українських пісень „Думка“ наспівала… „Заповіт“.
Всі пісні вийшли дуже добре.
„Думка“ мала змогу тут же слухати себе, критикувати і… виправляти „на ходу“…
Те, що було наспівано начисто, було зустрінуто механіком-інженером, який провадив усю цю досить
