Після розкішної збірки незліченних скарбів образотворчого мистецтва Лувру, після віками освяченої, всіма авторитетами й цілим людством визнаної клясики, фарб, мармуру, бронзи, — кортить якнайшвидше піти й поглянути на роботу митців сучасників.
До речі, саме в Парижі тепер відкрито „Перший сальон французького незалежного мистецтва“.
Це „незалежне“ мистецтво — витвір тієї групи митців „художників“, які ще до війни складали досить міцну й вельми впливову асоціяцію „Незалежних“…
Ще на початку Революції, поміж цими художниками на ґрунті різного трактування завдань мистецтва й іншими „загального“ і „спеціяльного“ порядку розходженнями, виник конфлікт.
Цей конфлікт, як відомо, призвів, зрештою, до того, що років 5-6 тому, значна частина із цих „Незалежних“ одкололася од свого основного ядра Старого Т-ва і заснувала за своїм власним статутом Нове Т-во, виключно із справжніх художників-професіоналів…
За мету собі це нове Т-во „Незалежних“ ставить:
„…повернути дійсно незалежним художникам форму й дух незалежних довійськових“…
Отже, утворене за таким суто професійним принципом і за таким трохи чудним цілевим настановленням: „Довійськової якости“ — Т-во нараховує на сьогодні до 500 чол. в своєму складі різних митців, що оце саме тепер і виставили аж до тисячі різних зразків своєї творчости.
Переважає, розуміється, малярство.
Але трапляється гіпс, мармур, часом дерево.
