„Від першого твору вона виявляє велику ніжність виразу: „Веснянки“ Лисенка всі в контрастах нюансів; „Дударики“ Леонтовича, де звучні пляни, добре вилиті, набували ефектів надзвичайного ніжного піяніссімо; „Колискова“ Вериківського тонкого почуття, де дивувало сопрано сольо чистого й ніжного тембру. Всього цього ансамблю вистачало вже для того, щоб поставити цю хорову мішану фалангу поміж найкращих часу“…
„Зверх всього вона показала, в трьох творах Дебюсі, Равеля й Ґуно, точність і чистоту, на яку вона здібна“…
А ось „Ві Борделез“ (теж Бордоська газета):
„Організаторам концерту пощастило запрохати до Бордо т-во слав'янських співців: „укр. капелю „Думка“, прекрасне вокальне угруповання яким дириґує Нестор Городовенко. Ми не знаємо, як їм дякувати за таку щасливу ініціятиву“.
„Думка“ дала прекрасну інтерпретацію народніх українських пісень, гармонізованих укр. композиторами, речей Дебюсі, Равеля, Ґуно.
„Голоси красиві, сполучені в чудовому зв'язку, з надзвичайною тонкістю найрізноманітніших нюансів“…
„… Прийняту з піднесенням в Парижі „Думку“ вітали гарячими оплесками у великому театрі, де філармонічне товариство показало нам таку привабливу слухову насолоду, раніш ніж іншим провінціяльним містам“… (Підкреслення моє Д. Г.).
„…Пті Мерідіональ Монпельєн“, без жадних претенсій за те, що не вона перша почула „Думку“, констатує:
„Виконані нумери дозволили оцінити так незвичайну дисципліну виконавців, як водночас і красоту голосів жіночих і чоловічих.
„… Ця доскональність ансамблів, плавність звуків, багатство акордів, одержаних з незвичайною стриманістю жестів метром капелі, були насолодою для слухачів.
