кращих зразків українського малярства доби бароко належать серії образів із іконостасів богородчанського, рогатинського, церкви св. Параски у Львові, великі образи, замовлені Самойловичем, як триптих Деісуса в музеї Ханенків у Київі й багато инших образів у Національних Музеях Київа і Львова, в музеях Ставропіґії у Львові, в музеї Духовної Академії в Київі й инших. Знову Чернигівський музей, а також згадані музеї дуже багаті портретами з того ж часу, мальованими иноді дуже артистично.
В малярстві стінному декораційному ще до половини сімнацятого віку утримувалися принципи декораційного лінійно-стилізованого малярства, унаслідуваного українськими малярами від Греків та плеканого віками в формах, і ґотицьких, і ренесансових. Останнім пам'ятником цього старого декораційно-вистилізуваного малярства є стінне малярство в церкві Спаса на Берестові з сорокових років XVII. віку. Пів століття пізніще стінне малярство в церкві над головною брамою київської Лаври мас характер, для того часу, вже зовсім модерний, у стилі фляманських великих майстрів XVII. віку.
Ґравюра, дуже розвинувшися в добі бароко й на дереві, й на міді, мала кілька центрів, де вона особливо розвивалася. Головними центрами праці українських ґраверів того часу були Київ, Львів, Чернигів та Почаїв.
В добу бароко одностайне у спільному руху розвивалися всі роди мистецтва на Україні й, передовсім, мистецтва декораційного. Церкви й палати козацького бароко, здебільшого, дуже пишно оздоблені, і з середини, і знадвору, мальовничим декораційним орнаментом. Найстарші взірці нового українського орнаменту збереглися з часів XVII. віку: тут бароковий орнамент заходу з вигадливими мотивами орнаменту Сходу знову змішуються на зразок того, як це було в українському мистецтві шість віків переднім за часів першого величавого розцвіту українського мистецтва. Єднаючи й комбінуючи ці, з ріжних сторін почерпнуті мотиви, переймаючись українським духом, ґеній українського народу в колективній народній творчости винайшов незвичайно багаті й вибагливі форми орнаменту, що вказують на високу національну українську творчість. Ці орнаменти багато покривають килими, пояси й инші ткацькі вироби, вишивки одягів світських та духовних, внзерунки, виткані й набивні, всякі вироби сницерські та карбовані, посуд та оздоби до одягу, вироби кованого заліза, декораційні емалі, фаянсовий посуд і всякі глеки з обпаленої глини, скляний посуд, вироби різбленого дерева й т. д.
Бароковий стиль, удоскональнений українським натхненням із перетравленими мотивами Сходу, набрав на Україні в такій мірі українського характеру в усіх проявах мистецтва, й монументального, й орнаментального, що й досі стиль козацького бароко вважається за стиль український par excellence. Ця доба українського мистецтва, що фактично припадає на
