Спочатку тільки байдуже поглядаючи, Смок раптом зацікавився грою й почав стежити за всіма деталями її, починаючи від кружляння кульки до ставок та виграша. Сам він не грав, а цілком задовольнявся тим, що дивився, як грають інші. Він так захопився, що, коли Шорті сказав, що з нього вже досить, то ледве відтяг Смока від столу.
Круп'є повернув Шорті торбинку з золотом, що той дав йому у заклад своєї платнездатности, та клаптик паперу, на якому було надряпано: «взяти 350 долярів». Шорті поніс торбинку та папірця через кімнату та віддав їх вагареві, що сидів за великими терезами Він одважив 350 дол. з торбинки Шорті та всипав їх у скриню.
— Це ваше щастя не таке, як статистика, — пожартував Смок.
— Але я мусів грати, щоб знайти його, — сказав Шорті — Я вважав, що є рація спробувати грати саме для того, щоб довести вам, що є така річ, як щастя.
— Дарма, Шорті, — засміявся Смок. — А я от впіймав щастя саме тепер.
Очі Шорті заблищали, і він у запалі гукнув:
— Що таке? Так ходімо швидче грати.
— Це зовсім не те, Шорті. Але на доказ, що я таки впіймав щастя, я незабаром вироблю таку систему, що забиратиму всі виграші за цим столом.
— Систему! — простогнав Шорті, а тоді з великим жалем глянув на товариша. — Смоку, послухайте вашого товариша та облишіть усякі системи. При системі завжди програють При системі нема щастя.
— Тому вона й подобається мені, — відповів Смок. — Система — це статистика. Коли ви маєте правдиву систему, ви не можете програти, і в цьому ріжниця між системою та щастям. Ви ніколи не певні, чи не одвернеться від вас ваше щастя.
— Але я знаю багато систем, що не дають виграша, і ніколи не бачив системи, яка вигравала б. — Шорті помовчав і зітхнув. — Знаєте, Смоку, коли ви заговорили про систему, вам немає тут місця. Тай час уже нам знов вирушати в дорогу.
Протягом кількох наступних тижнів обидва товариші чинили в протилежних напрямках. Смок бавив час, слідкуючи за рулеткою у
