Через п'ять хвилин він вернувся, завзято розтираючи собі носа.
— Смоку, я рішуче проти того, щоб робити цю подорож. На дворі холодніше, ніж у пеклі за тисячу років до того, як розклали там перше багаття. До того сьогодні п'ятниця і тринадцяте число, та й взагалі, скидається на те, що ми йдемо шукати торішнього снігу.
З маленькими дорожніми клунками за плечима, вони вийшли з дверей і почали сходити з пагорка. Заграва північного сяйва погасла. Тільки зорі миготіли в морозному повітрі, і при цьому мерехтливому світлі двоє людей прокладали собі шлях. Шорті на повороті дороги попав у глибокий сніг і почав клясти цей день, тиждень, місяць та рік.
— А чи не можна тихше? — забуркотів Смок. — Покиньте свій календар. А то розбудите весь Давсон, і всі підуть за нами.
— А як же! Бачите світ у тій хаті? А в цій? А он, чуєте, двері рипнули? О, певне, Давсон спить. А чого вони світять? Мабуть, ховають своїх покійників. Вони не збираються в дорогу, присягаюся життям, що ні.
Тимчасом вони досягли підніжжя пагорку і наблизились до Давсона. Огні засвітилися в хатах, двері застукали, а позаду чути було ходу багатьох мокасин по твердо втоптаному снігу. Знову Шорті забалакав.
— Тай до дідька ж тут людей провожають небіжчиків.
Вони проминули чоловіка, що стояв біля стежки і кликав стурбовано приглушеним голосом:
— Чарлі, поворушись!
— Бачите, Смоку, цей клунок у нього на спині? Цвинтар певне дуже далеко, коли вони беруть з собою ковдри.
Коли вони досягли головної вулиці, сотня людей тяглася низкою за ними, а поки вони відшукали при невиразному світлі зір шлях, що спускався на берег річки, вони почули, що прибуває сила люду. Шорті підслизнувся і з височини тридцяти футів упав у м'який сніг. Смок слідом за ним налетів на нього саме тоді, як він вставав на рівні ноги.
— Я знайшов це перший, — пробурмотів він, скидаючи рукавиці, шоб струсити з них сніг. Ще через хвилину вони дико видряпувалися з купи тіл, що попадали слідом за ними. З того часу, як ударили морози, крига зсунулася на цьому місці, і окремі уламки її, розкидані в безладді, вкриті були снігом. Кілька разів упавши, Смок
