Сторінка:Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu/113

Цю сторінку схвалено

— Шкодую, що мої собаки кинулися на ваших 

 Цьому не можна було зарадити, — важко дихаючи відказав Смок.

— Скажіть, — провадив далі Великий Олаф, а очі його так і заблищали. — Ну й дівчина, ну й гарна в біса дівчина, а?

— А гарна в біса дівчина, — погодився Смок.