був уже геть далеко зі своїми собаками.
Їм треба було везти його п'ятнадцять миль до дальшої станції, що була коло гирла Білої річки. Їх було дев'ять, але це була найгірша запряжка. Двадцять п'ять миль між Білою річкою і шістдесятою милею він розбив на два перегони, бо крига тут лежала нерівним шаром, і тут було поставлено дві найдужчі запряжки.
Він, випроставшися, ліг на санки обличчям до низу, тримаючися обома руками. Як тільки собаки починали зменшувати максимальну швидкість він підводився на коліна, вйокав і понукав, тримаючися одною рукою, а другою махав батогом. Хоч яка плоха була ця запряжка, але вона ще до Білої річки обігнала двоє санок. Тут ще на початку зими набігла крига й утворила бар'єр, а тому вода на цілих пів милі нижче замерзла рівно. Ця рівна поверхня давала спроможність на бігу міняти санки, а тому запряжки було розташовано за цим бар'єром.
Ще на бар'єрі, а не на рівному, Смок почав голосно гукати:
— Білі! Білі!
Білі почув і відповів. При світлі багатьох, на кризі розкладених величезних вогнищ, Смок побачив санки, що під'їжджали з боку. Це були свіжі собаки, і вони випередили його. Коли санки порівнялися, він перескочив, а Білі швидко від'їхав.
— Де Великий Олаф? — гукнув Смок.
— Перед веде, — відповів голос Білі, і вогнища лишилися позаду, а Смок знову летів крізь темряву.
На кризі цього перегону, де шлях лежав серед хаосу гостроверхих крижаних брил, Смок перехилявся за передок санок, щоб керувати стерновою собакою; він обігнав трьох. Траплялися і тут пригоди; він чув, як люди одрізали собак від упряжки і потім її лагодили.
На кризі дальшого короткого перегону до Шістдесятої Милі він обігнав ще дві запряжки. Наче б то для того, щоб він міг дізнатися, що з ними трапилось, одна з його власних собак звихнула собі лапу; запряжка потягла її за собою. Інші собаки, роздратовані цим, вп'ялися в неї своїми іклами, і Смокові довелося розганяти їх важким пужалном. Одрізаючи покалічену тварину, він ззаду почув собачу гавкотню і знайомий голос. То був фон Шредер, Смок гукнув, щоб не сталося лихо, барон придержав собак і, тримаючись за передок, проскочив, збочивши на дванадцять футів.
