собак і лайка. Ця подія потім стала відома, як сутичка Баренс-Слокума. Були то запряжки двох чоловіків, що з розбігу наскочили одна на одну, а тоді вже на них налетіло семеро здоровенних Смокових псів. Ледве чим відріжнялися вони від напів приручених вовків, і цієї ночі вони були такі роздратовані, що мало не показилися. Клондайські собаки везуть без віжок, і їх не можна спинити інакше, як окриком; не було ніякої змоги припинити цю баталію, що скоїлася на вузькій річковій стежці. Ззаду налітали санки за санками. На людей, що майже виплутались із своїми запряжками, набігали нові ватаги собак, а з тих собак кожний був добре підгодований, добре відпочив, а тому так і рвався до бою.
— Якнебудь виплутаюсь та перескочу! — гукнув Шорті на вухо товаришеві. — А ви бережіть свої кості. Лежіть та не рипайтеся, я сам собі раду дам
Смок ніколи виразно не міг пригадати, що скоїлося за найближчі пів години. Нарешті, він вибрався, виснажений, задиханий, з підбитими щелепами, плече боліло від удара ціпком, тепла кров юшила з ноги, куди зубами вчепилася собака, рукави парки були подерті на шмаття. Наче у ві сні, підчас баталії, що ще лютувала позаду, він поміг Шорті перепрягти собак; одну що пропадала, вони відрізали від упрягу і в темряві намацали, де полагодити розрізані ремні.
— Тепер лягайте та відпочивайте, — звелів Шорті.
І в темряві собаки знову побігли з неослабленою силою вниз Моно-Кріком, до Юкону. Там, де шлях збігався з шляхом головної річки, хтось розклав вогнище, і тут Шорті попрощався. При світлі вогню, коли санки підскакували позаду розгонистих собак, Смокові в Північній Країні довелося побачити ще одну незабутню картину. Справа йде тут за Шорті; він похитнувся й упав у сніг, але одночасно, підбадьорюючи, щось гукнув товаришеві; одне око його почорніло і було заплющене, руки були побиті і покалічені; за одну його вкусила була собака, і звідти юшила струмками кров.
Скільки їх попереду? — спитав Смок, зіскочивши з своїх потомлених собак з Гудзонової затоки і стрибнувши на санки, що вже чекали його на першій станції.
— Я налічив одинадцять, — гукнув йому вслід Шорті, бо Смок
