Цю сторінку схвалено
мороченим від вина, добився я до Місії Гейнса, що на березі моря.
Чарлі Сітка відгорнув поли шатряні. Був полудень. На півдні, ледве черкаючись похмурого пасма Гендерсонових гір, стояв холодний сонячний диск. Обабіч палали облудні сонця. В повітрі розпорошувалася блискуча паморозь. На шляху, нашорошивши зашершенілу щетину, сидів вовкодав. Підвівши довгу морду до неба, заводив протяжно і жалібно.
