вих, коли в Европі мав би усего подостатком і жив в добрі і вигодах.
Не маю оружя проти дикунів і хищних зьвірюк і кождої хвилини можу марно погибнути.
Від трех місяцїв не доглянув я на мори нї одного судна, не бачити менї вже либонь рідної землї, а вмирати на засланю.
Але не потонув з другими у филях океану, і може ще поталанить ся менї красших днїв діждати.
Але не загибаю з голоду, маю власне захищене житло, а на острові бивно поживи і скусні овочі.
Але живу в горячім підсоню, де і без одежі можна обійти ся — а що, наколи-б розбитє заскочило мене десь на зимній Півночи?
Але працюєш сам на себе вільний і свобідний. Згадай іно неволю мавританьску, де нагайкою гнали до роботи.
Твій страх безосновний, — чи бачив ти тутки хищні зьвірята або Караібів?
Пять лїт не бачили тебе родичі, три місяцї засланя мала за се на тебе кара. Та стрівай, не знаєш ще, який конець тебе дожидає.
Таке зіставлене розважило мене і скріпило на дусї. Правда, що стан мій невідрадний, але бувають і прикрійші. Не кидай надїї, не піддавай ся лиху, а подбай радше скільки сил поправити свій побут на острові. А нитки — невелика жура — не такі невдогоди вдалось вже тобі побороти, побореш і отсю!
І справдї нагадав я собі, що в часї подорожи до Ґвінеї був на корабли моряк, котрий давнїйше плавав до Ґренляндиї[1] на ловлю китів. Сей розказував, що тамошнї жителї вживають до шитя струн, вкручених з кишок тюленів[2] Порішив я отже наслїдувати Ґренляндцїв і, забравши лук і стріли, пустив ся в лїс на лови.
- ↑ Ґренляндия, признавана за найбільший остров на земли, положена на мори Ледоватім на північ від Америки. Полуднево — західне побереже належить до Данцїв. Жителї переважно Ескімоси.
- ↑ Тюленї, ссучі морскі зьвірята — належать до сїмейства плавоножцїв або чогироплавчатих, бо ноги перемінені в них в плавцї. Кормлять ся рибами — живуть громадами в північних морях Европи і Америки і суть для тамошних жителїв вельми важні, бо достарчають їм трану, скіри, костий і кишок.
