чудову воню. Підходжу, зрізую, трібую: скус величавий, з роду ще не їв я так добірного овоча. Був се — як опісля мене повчили — ананас[1] З'ївши оден, нарвав я ще кілька, щоби забрати на припас до дому.
Надходячий вечер приневолив мене шукати нічлїгу. На сей раз задумав я ночувати на дереві, над морем, де було безпечнїйше чим у лїсї. Глядячи за пригожим на ту цїль, натрапив я на цитринове дерево, під котрим лежало кільканайцять зрілих овочів. Вид сей зрадував мене несказано, бо прийшло менї на думку, що се полуднево-европейске дерево могло тутки лиш через Европейцїв дістати ся. Імовірно колись причалив корабель до сего острова, а моряки споживали на березі обід і розкинули зернята цитрини, з котрих тепер виросло таке ось гарне дерево. Під напором сих здогадів серце вдарило менї живійше: чи-ж не може небавки знов повторити ся такий случай?
Назбирав я цитрин у торбу і спішив вже дальше, коли ще друга ще гарнїйша несподїванка дожидала мене на березї.
На пісковатім вишибку острова виднїла невелика купина, дуже правильно немов-то руками людини висипана. Цїкавий, що оно таке, встромив я костур в середину, а добувши єго, побачив на кінци жовту теч в суміш з піском. Розгорнув купину і найшов в нїй трийцять яєць. Місто скаралупи мали они гейби перґамінову скірку — були се яйця морских черепах або шильдкретів. Хоч вже не голоден, захотїв я ще й тих ласощів стрібувати і випив три яйця.
Кілька кроків подальше натрапив я на живу черепаху. Знав єї добре з образків, які оглядав нераз в великій книжцї батька. Убив черепаху каменем, розрубав шкаралупу, мясо виймив, а череп забрав зі собою. — Принадобить ся замість миски до перехованя поживи — подумав.
Третьої днини не щастило ся вже менї так, як у починах вандрівки. Не відкрив нїчого нового, а зайшовши над море, натрапив на глубокий залив, врізуючий ся далеко в берег, в сїм місци дуже скалистий і не легкий до переходу. Щоби дібрати ся
- ↑ Ананас є американською ростиною, котру тепер плекають всюда під зворотниками. Має листє густо совокуплене, мяске, тернисте. Цьвіти в густім колосю стоять вокруг била, між горішними а долїшними листками суть фіялкові, заглублені в било, котре в сїм місци мяснїє і творить овоч. У нас можна виплекати ананас в теплівнях — цвите в маю, дозріває в вересни.
