смерти не зазнав щасливої. Зібравши трохи майна з видавництв Робінзона, переказав усе своє добро ще за житя найстаршому синови. Але той твердосердний і невдячний відмовив родичам на старість у себе захисту і помочи. Се так вразило старого Дево, що з журби внедовзї помер. І так той, котрий вам, дїти, своїм Робінзоном доставляє тільки гарних хвиль, пішов у могилу через власну невдячну дитину.
Тільки про житє автора сеї книжки — а тепер читаючи сей перевід, згадайте — любі дїти великого, дїяльного Англичанина, котрого житє подібно як героя єго оповіданя повне було усяких пригод: то кидало ним в тюрму, то виносило на шпиль слави, поїло нераз отрутою і діймало терпінями — одно тільки не з'уміло єму по конець житя відобрати: а то любови і одушевленя для правди і свободи, за котру боров ся весь свій вік.
