мавляв голосно а виразно єї назву. Коли говорив знов про таке, чого нїяк було показати, то старав ся рухами і виглядом лиця річ як найкраще пояснити. І справдї мої з’усиля мали успіх: за короткий час міг Пятниця зі мною балакати про найзвичайнїйші річи, по роцї щебетав зовсїм добре по анґлїйски. Яка се була радість для мене, злишно й казати! і не рівня тій, якої зазнав я онодї, почувши людські слова з уст папуги. Се не бездушний птах, се жива розумна людина дїлила тепер зі мною свої гадки і почуваня.
Щоби змерзити Пятници людске мясо, дав я єму стрібувати козячого. При тій нагодї хотїв також показати хлопцеви, як полює ся, і пішов з ним на лови. Небавки побачили ми на шпилю скелї козеня. Даю знак Пятници, щоби був тихо, а сам складаю ся з рушницею до зьвіряти. Влучений козлюк скотив ся на землю, але і мій товариш лежав також долїлиць і дзвонив зі страху зубами. По часови підвів ся обережно, оглянув своє тїло, а не найшовши рани, приповз до мої ніг, шепотячи щось зі слезами. Звичаєм диких взяв мене за божество, котре володїє громами і перунами.
Піднїс я хлопця, всьміхнув ся до него ласкаво і показав рукою, щоби принїс вбите козеня.
Вчинив се, але здалеки і з острахом глядїв на рушницю. Нарядив я єї вдруге, щоби сараку осьмілити і з оружем познакомити. Ідемо дальше, аж ось на дереві зверещала папуга. Показую єї Пятници, а відтак прицїлюю ся до птаха. Залунав стріл, папуга злетїла, але й сим разом повалив ся Пятниця зі страху на землю.
Коли очуняв, казав я ему принести птаха, і так з подвійною добичею вертали ми тепер домів. Тут обтягнув я козеня, а мясо покраяв на куснї. Оден насадив на рожен і казав Пятници обертати над огнем, а другий вкинув в горнець з водою, задумуючи уварити з него росолу. Я сам пішов за чимсь до печери, полишивши Пятницю при кухни. Саме тодї почала вода в горшку кипіти. Пятниця дивив ся і не вмів собі витолкувати, що се так воду в гору піднимає — про кипяток не мав знать понятя. Коли згодом стала вода берегами переливати ся, попав на чудацку думку, що се безперечно якесь сотворінє порушає так воду — встромив отже живо руку в горнець, щоби єго схопити, заки у-
