Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо. 1930.djvu/61

Цю сторінку схвалено

глянути на засіви, нарвати овочів, або щось уполювати; в полудне, коли сонце пражило найсильніше, лягав я в холоді ліса і ждав, аж похолодніє. Тоді поволи вертав у печеру, де мене витали мої лями, коти і папуга, бо пес майже заєдно ходив зі мною.

Що дня рано зазначував я свіжу чертку на своїм деревлянім калєндарі, а зазначивши, ставав біля стовпа і довго-довго дивився на море та на протилежну землю, що маячіла в далечині. Та вже минав десятий і одинацятий рік мого побуту на острові, а я не бачив нігде ні сліду людини. Ме-