Цю сторінку схвалено
якийсь ніби людський крик. Я схопився і почув виразні слова: »Козоньки мої, овечки мої!« Я спершу настрашився, хто це може говорити, та за хвилю заплакав з радости, бо побачив, — що це папуга так говорить. Я нераз у своїй самотині промовляв до своїх лям такими пестливими словами — і ось папуга перейняла ці слова. З радости я отворив клітку не думаючи, що птах може втікти з печери. Але подвійна була моя радість, коли ця люба птиця пурхнула з клітки, облетіла печеру і сіла мені на плече! Тепер я мав уже одного »говірливого« товариша!
Дуже пізно, бо вже по яких двох роках мойого перебування на острові, я здогадався зліпити собі
