„Тримайте ся люди добрі, одної присяги:
Най відважний боязливим додає відваги!
Най розумний нерозумних на розум наводить!
Най богатий немаючим поможе, не шкодить!
„Тілько зрадник, запроданець, підлиза, пяниця
Най не сміє на порозї вашому явить ся!
Най не має в вас привіту нї слова пошани,
Поки щиро не покаєсь, від зла не відстане.
А хто каять ся не хоче і в злім дальше пацька,
То най того побиває погорда громадська.“
От такі то гайдамаки скрізь по краю ходять,
От таке то вірне слово всїм людям говорять.
А хто теє вірне слово добре в тямцї має,
Той за себе й за всю рідну Україну дбає.
Бо те слово як пшениця, що дїлами зійде,
А з тих дїл нам і Вкраїнї краща доля прийде.
Друковано в коломийськім тижневику „Поступ“, р. I,
ч. 42, дн. 30 жовтня н. с. 1903 р.
