Офіціяльно.
та Державного майна, Губерніяльним
та Повітовим Лісничим
та Земельним Управам.
Законом про ліси від 10 Січня 1919 року і Інструкцією від 12 Лютого року встановлені органи лісоуправління і порядок користування та керування Лісовим Фондом Украінськоі Народньоі Республіки. Всі ліси та лісові площі мусять бути поділені на де кілька категорій (п. 5 Інструкціі), в залежности від чого і знаходитимуться в тому чи иншому порядкуванню та користуванню. Значна частина лісів переходить до керування органів державного лісоволодіння, а над иншими лісами встановлюється урядовий лісовий догляд (ст. 4 Закону про ліси та п. п. 23 і 24 Інструкції), який здійснюється як через органи державного лісоуправління, так і через Земельні Управи.
Остаточне роспреділення лісів по категоріях, згідно з ст. ст. 4–6 Закону про ліси і прийом–передача іх до роспорядження тих чи инших установ та осіб мають відбутись не так швидко — після цілого ряду підготовчих заходів.
Тому зараз в справі лісовій треба мати на увазі два завдання:
а) остаточне переведення справи прийому — передачі лісів та встановлення робочого порядку керування бувшими приватними лісами,
і б) переходові заходи до цього.
Лісове господарство припинитись не може; нині, як і потім, необхідно, як охороняти ліс та доглядати його, так i експлоатувати.
Таким чином, незалежно від того — в чие порядкування чи користування перейде той чи инший лісовий участок, — урядові органи (Губерніяльні та Повітові Лісничі і Земельні Управи) мусять, як охороняти ліси від знищення, так і доглядати за правильністю користування в них, як прямого (рубки), так і побічного (випас та инше) — і контролювати прибутки та видатки в них. До остаточного вирішення справи с кожним лісовим участком, прибутки зі всіх лісів беруться на учот і після покриття необхідних видатків вносяться в державні
