Сторінка:Гюго В. Дев'яносто третій рік (1928).djvu/372

Ця сторінка вичитана

Гамського в Пікардії, що, треба визнати, є досить таки мерзотне місце. Ото і всі провини; я це пам'ятаю; я теж кричав свого часу; я був такий самий дурень, як і ви.

Маркіз полапав свою кешеню, ніби шукаючи там табатирку, і провадив далі:

— Але не такий лихий. Тоді говорили, аби говорити. Тоді теж колотилися зо всякими слідствами й позовами; а потім з'явилися ці панове філософи, спалили їхні писання, замісць того, щоб спалити авторів; приплуталися двірські змови, всі ці дурні, — Тюрґо, Кесней, Мальєрб, фізіократи та инші, і почався заколот. Все через тих писак та віршомазів. Енциклопедія! Дідро! Даламбер! От, лихі нікчеми! А ще й людина хорошого роду, як той король Пруський, дався їм обдурити себе. Як би на мене, то я б знищив усіх писак. О, ми, то вміли чинити суд! Тут на стіні можна ще бачити сліди від колес для четвертування. Ми не жартували. Ні, ні, — геть писак! Доки будуть Аруе, будуть і Марати. Поки будуть писаки, що мастять папір, будуть і злочинці, що вбивають; доки буде чорнило, доти буде й мерзота; доки людська лапа триматиме гусяче перо, доти легковажні дурощі тягтимуть за собою жорстокі дурощі. Книжки родять злочини. Слово хімера має два значіння: воно означає мрію, і воно означає потвору. А! Як доводиться розплачуватися за ті безглузді мрії! Що ви там верзете нам про ваші права? Права людини! права народу! Все це дурниця, безглуздя, хімера, що немає ніякої рації! А як я кажу: Гавуаза, сестра Конана ІІ-го, принесла віно Бретанське графство Гоелеві, графові Нантському і Корнуельському, що залишив трон Аленові Ферґанові, дядькові Берти, що одружилася з Аленом Чорним, володарем Рож-сюр-Іона, і від нього мала Конана Малого, предка Гюї або Ґовена Туара, нашого предка, — то я кажу річ зрозумілу і оце, — то право. Але ваші дурні, ваші негідники, ваша голота, — що називають вони своїми правами? Боговбивство й царевбивство! Хіба ж це не огидливо?! О! паскуди! Мені прикро за

388