Ця сторінка вичитана
серед того глибокого спокою блиснула блискавка, що йшла з лісу, потім залунав страшний гуркіт. Це був гарматний постріл. Луна підхопила той гуркіт і зробила з нього грім. Грімотіння, продовжене від пагорка до пагорка, було страшне. Воно пробудило Жоржету.
Вона підвела трохи свою голівку, витягла маленького пальчика, послухала й сказала:
— Бух!
Гуркіт припинився, тиша повернулася, Жоржета поклала голову на Товстого Алена й заснула.
